Ви - звичайна людина середнього достатку, що не належить до будь-якого роду меншинств або вразливих соціальних груп та не має чітко визначених релігійних або ідеологічних переконань. Одного вечора після роботи ви зайшли до продуктового магазину і помітили, що охоронець при вході дуже міцно спить, касирка за крок від того, щоб заснути, і крім вас відвідувачів у магазині немає. Це маленький місцевий магазин, у якому ніде немає камер відеоспостереження, і ви напевно про це знаєте. На полицях у глибині торгового залу ви знаходите нову партію цукерок, які якраз закінчилися у вас вдома.

У Європі існують два основні підходи до боротьби з іноземним фінансуванням кандидатів на виборах. Перший підхід передбачає швидку дискваліфікацію кандидатів на основі висновків спеціальних служб без необхідності обвинувального вироку суду, з метою захисту виборчого процесу від маніпуляцій у реальному часі. Другий підхід фокусується на продовженні розслідування до отримання остаточного судового вироку, дозволяючи кандидатам брати участь у виборах і дотримуючись принципу презумпції невинуватості.

У Румунії в 2024–2025 роках застосовувався перший підхід під час президентських виборів. Конституційний суд анулював результати першого туру, де ультраправий кандидат Келін Георгеску переміг, через  російське втручання, зокрема кампанію в TikTok з фейковими акаунтами. Дискваліфікація відбулася виключно на основі даних розвідки, без вироку суду, хоча кримінальне розслідування за дезінформацію триває, що призвело до масштабних політичних протестів.

У Франції та більшості країн ЄС, таких як Німеччина чи Іспанія, переважає другий підхід, де дискваліфікація можлива лише після остаточного кримінального вироку за порушення фінансування, включаючи іноземне. Наприклад, у 2025 році Марін Ле Пен з "Національного об'єднання" була дискваліфікована на 5 років від президентських виборів 2027 року після вироку за розкрадання фондів ЄС, але до того вона продовжувала участь у виборах.

У рамках цієї теми держава створює систему оцінювання якості освіти, а за батьками зберігається обов'язок забезпечити дітей базовим рівнем освіти.

Дегенеративний контент — це тип контенту, що зображує шокуючі, принизливі або інші суперечливі або нерозумні дії, часто за участю себе або інших осіб. Такий контент зазвичай монетизується за допомогою пожертв глядачів, часто з використанням таких сервісів, як DonationAlerts, і в основному розміщуються на таких платформах, як YouTube.

Корінні народи — це етнічні громади, які історично жили на певних територіях до приходу колонізаторів або формування сучасних держав. Вони зберігають власні мови, духовні практики, форми самоврядування та тісний зв'язок із землею. Приклади: індіанці Амазонії (Бразилія, Перу), саамі в Скандинавії, масаї в Кенії та Танзанії, айни в Японії, корінні народи Канади та Аляски, кримські татари. Багато з них стикаються з загрозами з боку держави та бізнесу: вирубка лісів, видобуток корисних копалин, втрата мови та традицій.

Під «пріоритетом збереження традицій» можуть матися на увазі: відмова від участі в державних програмах індустріалізації або туризму, обмеження доступу зовнішніх компаній до ресурсів їхніх земель, збереження традиційного укладу (полювання, рибальство, ремесла) замість переходу до ринкової економіки, а також розвиток освіти та охорони здоров'я рідними мовами. Альтернатива — прийняття економічних проектів (наприклад, видобуток нафти, туризм, інфраструктура), які приносять дохід, але руйнують культурну та духовну ідентичність громад.

Штучний відбір ембріонів — це біомедична практика, при якій з-поміж кількох ембріонів, отриманих у результаті допоміжних репродуктивних технологій (наприклад, екстракорпорального запліднення, ЕКЗ), обирають ті, що мають бажані характеристики. Він може здійснюватися як за медичними критеріями (відсутність спадкових хвороб, нормальна кількість хросом, вищі шанси на імплантацію та розвиток тощо), так і за немедичними (стать, колір очей тощо)

Політичні партії в активно залучають неповнолітніх до політичної діяльності через різні формати. Основні форми включають молодіжні крила партій (наприклад, Junge Union у Німеччині чи Young Labour у Великобританії), де підлітки від 14–16 років беруть участь у дебатах, тренінгах та агітаційних кампаніях у соцмережах, таких як TikTok чи Instagram. Партії також організовують освітні програми, як-от "політичні школи", де  навчають учнів 15–17 років своїх цінностей, або літні табори для неповнолітніх. Наприклад, у 2025 році молодіжне крило лейбористів у Великобританії залучило тисячі 16–17-річних до кампанії на місцевих виборах, а в Німеччині Junge Union провела 120 молодіжних заходів перед виборами до Бундестагу.Звіт Ради Європи за 2024 рік показує, що 65% європейських партій мають молодіжні крила, де 30% учасників – неповнолітні.